Стань трезвым навсегда по методу Г.А. Шичко
ЩОДЕННИК № 39
ПУСТИНЯ. НАДІЯ НА ДОПОМОГУ.
ЗОЛОТА СЕРЕДИНА.
Я писав вам у посланні – не спілкуватися з блудниками, втім не взагалі з блудниками світу цього… бо інакше належало б вам вийти зі світу цього.
Але я писав вам не спілкуватися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником… з таким навіть і не їсти разом.
Апостол Павло.
СПОВІДЬ
Покаятися я хотів би багато в чому, але найважчим злом я вважаю те, що посадив людину на голку. Це було так. Літо 2000 р., погода спекотна, дівчата, оголивши ноги (і не тільки) на всю шукають принців на білих конях. І одного дня я познайомився з дівчиною Олею. Я вже тоді коловся. Ми одразу потяглися один до одного. Вона молода 17 років, гарна, не дурна, та й інтереси багато в чому збігалися. Ми почали зустрічатись, вона знала, що я наркоман, але за своєю молодістю не розуміла, що це за падаль. Сама вона жодного разу не пробувала наркотики, лише вино. Згодом ми почали жити разом. І я якось вирішив запропонувати їй уколотися, мету ніяку не переслідував, сказав, що з одного разу нічого не буде, у сенсі наслідків. Вона так мені довіряла, що погодилася. Я поставив її, відчуття їй сподобалися. Разом ми стали колотися частіше і частіше. Незабаром у неї з’явився ГОН, і її почало підкумарювати. Ми з нею стали частіше і частіше лаятись, але каламутили разом. Якось ми обидва дійшли висновку, що не підходимо один одному, і розлучилися. Вона каламутить зі своїми, а я зі своїми «друзями». Потім ми взагалі загубилися, але я чув, що вона сколотилася. Зараз я перекумарив, почав ходити до клубу. І відчуваю свою провину, і тепер мені дуже боляче, що я її посадив на голку. Я хочу привести її до клубу, але не знаю де вона. Вдома вона не живе, а мешкає десь на Сортуванні, і ніхто не знає де. Я так винен перед нею, перед її батьком (мати Олі загинула). Саничу, зрозумій, я дуже хочу їй допомогти, але не знаю, як її знайти, і від цього страждаю ще більше. Я винен у її падінні і прошу вибачення у неї та її близьких! Сьогодні на зачитці я розповів хлопцям за цей випадок, говорив довго. А коли виговорився, зрозумів, що мені полегшало.
Але все одно я знайду її і допоможу вилізти з цього болота.
Діма. Пустеля
Говорять навіть у справжній пустелі є життя
Припинення контактів із наркоманами не означає, що ти зрадив своїх друзів. Друзі треба витягувати, але витягувати за допомогою клубу. Якщо ти підеш зараз їх врятувати, то сам опинишся в ЗАХІДНІ.
Якщо все ж таки йдуть зриви, то ми радимо піти в пустелю на 40 днів – повністю ізолювавши себе від зовнішнього світу. Тільки члени клубу приходитимуть до тебе та підтримуватимуть. Ти знатимеш – допомога завжди прийде.
Притча про надію на дощечку
Десять мишей кинули у воду. Миші, не вміючи плавати, потонули, крім двох, які протрималися на воді дві хвилини, коли й вони почали тонути, кинули їм маленькі дощечки. Наступного разу знову кинули у воду десять мишей, серед яких були дві
Ті, що вижили, цього разу вони протрималися двадцять хвилин і їм знову кинули дощечки. Втретє вони протрималися дві години, а в четверту після 80 годин експеримент було припинено, бо стало зрозуміло – вони не втопляться, бо чекають на дощечки.
Невпевненість, Впевненість та Самовпевненість.
Ми знову повертаємось до самовпевненості. Коли ти коловся, ти вважав(ла), що з наркоманії немає виходу. Ти був невпевнений у собі, прийшовши в клуб і побачивши хлопців, які покинули колотись, ти зрозумів(ла), що вихід є. У тебе настала ейфорія. Згадай хибне переконання №11. Ура! З наркоманії є вихід! Я вже написав три щоденники, більше писати нічого не буду. Навіщо мені щоденники, адже я залізно вирішив зав’язати на все життя! Самовпевненість ще небезпечніша за невпевненість. Повір наш досвід – ми знаємо цей стан і знаємо, що буває після цього – знову «я сильний», я сам впораюся, потім зрив, і знову безнадійність і невпевненість. «Але ж я так був налаштований кинути колотись! Я так був упевнений, що все вже позаду, – скажеш ти, – Навіщо ж ви вибиваєте у мене фундамент з-під ніг? Навіщо? Адже я тільки-но на ноги встав. Я тільки повірив у себе. І що ж мені робити зараз? Тобі треба знайти середину. Середина – це впевненість.
Притча про золоту середину
Вчитель пояснює учневі: «Все добре має бути в міру. У всьому хорошому має бути золота середина».
– Поясни вчитель, як мені знайти цю золоту середину?
– Ось дивись синок, у мене в руках гітара, на ній не натягнуті струни, вони висять. На такій гітарі грати не можна. Але якщо я перетягну їх, то на ній теж не можна грати. Струни мають бути натягнуті так, щоб гітара видавала приємний звук, який радуватиме твій і мій слух.
Чому наркоману необхідно відмовитись від спиртного
Ось ця дика самовпевненість і штовхає тебе на пошуки заміни героїну. Ти починаєш пити і знову стаєш наркоманом. І поки ти п’єш, ні про яку впевненість не може бути й мови. Якщо ти п’єш спиртне, то ти самовпевнений(а). Повір нашому досвіду, повір тим, хто, кинувши колотися і, почавши пити, знову опинялися на зоні та в таборах. Повір тим, кого ти провів в останню путь. Скільки таких самовпевнених ми поховали в наших клубах, і скільки ще нам їх доведеться поховати. Повір тим, хто закликає тебе з неба і пекла: «Припини пити спиртне! Адже ти замінив один наркотик на інший! Поки що ти п’єш хоча б один грам – ти залишаєшся наркоманом!».
Я вирішила не пити спиртне, бо я наркоманка, а спирт – це наркотик.
Я вирішила не пити! Навіщо міняти шило на мило? Якщо вже не колотися, то й не пити – не давати собі розслабухи. А рішення, я це залізно прийняла, дивлячись на інших, що кинули колотись і підсіли на склянку. Я не хочу навіть спілкуватися з людьми, які бухають, розмінюючи життя на животіння серед пляшок, шприців та косяків. Мій чоловік колишній алкоголік, а я була наркоманкою – те й інше смітник, а я не хочу закінчити своє життя на смітнику! Ірина.
Мій чоловік колишній алкоголік, а я була наркоманкою – те й інше смітник, а я не хочу закінчити своє життя на смітнику!
Запитання до щоденника № 39
Ковток пива може закінчитися передозом.