Звільнення від наркоманії. Крок 16

ЩОДЕННИК № 16

Якщо ж згрішить проти тебе брат твій,
вимов йому, і якщо покається, пробач йому.
І якщо сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться, і скаже: «Каюсь» – пробач йому.

Кому приніс біль я (із щоденників наркоманів).

Біль, який я приніс. За роки свого життя я приніс біль багатьом людям, які мене оточували. Тільки зараз я зрозумів, скільком людям я насолив у житті, скільком завдав неприємностей, розчарування, біль морального та фізичного. Адже минулого життя я в принципі не замислювався над наслідками своїх дій, вчинків. А якщо такі думки приходили, то я їх відганяв. Дуже багато людей, у яких я хотів би вибачитися. Не знаю, чи почують вони мене, чи пробачать, але я хоч через щоденник спробую це зробити. Скільки разів через мене страждали батьки. Скільки сліз пролила мама, скільки перенервував батько, скільки натерпілася бабуся, скільки у них з’явилося зморшок на обличчі та сивого волосся, скільки років життя я в них забрав? Не знаю. Вибач мені мама, я завдав тобі болю більше, напевно, ніж будь-кому. Я знаю, що ти й зараз, мабуть, іноді плачеш через мене, знайшовши, виявивши чергову пропажу з дому. Ти зараз далеко, але я хочу, щоби ти мене почула. Вибач мені, мамо! Пробач мені, батьку, тобі теж дісталося від мене чимало. Я бачив, як ти мучишся від безсилля щось виправити в нашій сім’ї, бачачи, як я гину в наркотичному дурмані. Тобі сильно дісталося від мене, адже мама вважала, що ти маєш щось зробити зі мною, але ти розумів, що я маю сам цього захотіти, а інакше змінити нічого неможливо. Я часто був до тебе несправедливий. Але я знаю, що ти любиш мене. Пробач мені, тату! Вибач мені, бабусю. Вибач за те, що я стільки в тебе вкрав, витяг, проколов, усе, що ти зберігала та накопичувала. Я знаю, що тобі важко було старій проти мене боротися, і я користувався твоєю старістю і слабкістю. За всі сльози та страждання, вибач мені, бабусю. Вибачте мені дівчата, з якими мені довелося зустрічатися, дружити, любити, вибачте, що обманював вас, що використовував багатьох із вас як «дійних корів», особливо, вибачте Женя П., Женя Н., Світлана Д., Олена Б. я завдав вам біль і страждання. Вибачте.
Пробач мені мій друг Саша, скільки я тебе обманював, приховував від тебе, скільки разів ти чекав мене на кумарі, а я в цей час гуляв десь наколотий, пробач, що поїхав, не попрощавшись, залишивши тебе одного з великою бідою. Вибачте мені люди, яких я образив, у яких крав, обманював, робив щось погане. Вибач мені Санич за мій позавчорашній вчинок, пробач мені Діма, за те, що я не зупинив тебе того понеділка, пробач мене Серьога, за те, що я завдав тобі стільки страждань і болю, забруднив гріхами твоє тіло і душу. Прости мене Бог за те, що йшов шляхом диявола. Вибачте мені люди…

Робота з думкою-ГОНом.

-Намагайся використовувати думку про наркотики на благо собі та іншим людям.
-А як це?
-А коли прийде думка про укол, ти відразу бажай здоров’я своїй мамі, своєму татові, бабусі, дідусеві…, коханій людині… і собі.

У щоденнику № 15 ми розглянули дві частини роботи з думкою: перша – прихід думки, друга – розмова із нею. Ще раз нагадуємо тобі, що в першій частині ще немає нічого страшного, бо це не від тебе залежить; друга – бесіда, це ще не поразка, бо ти ще можеш перемогти.
І ось дивись, починається третина – згода з нею. Ось тут, після того, як ти погодився з цією думкою, і виникає ГОН. Зауваж, погодився особисто ти, не хтось за ТЕБЕ, а особисто ТИ, і лише після цього йде четверта частина – дію (прийом наркотику). Отже, ми з тобою розібрали чотири етапи від думки до уколу.

1. Прихід думки.
2. Розмова із нею.
3. Згода із нею.
4. Дія – прийом наркотиків.

РУШЕННЯ ХИБНИХ ПЕРЕКОНЕНЬ.

№ 5 Трава – це невинна річ, до неї не звикаєш, хочу курю, хочу не курю. Так можуть говорити лише ті, хто не ухвалював рішення на все життя відмовитися від трави.

Трава – це дорога до голки.

Наркомани кидають колотись, але залишають собі траву і знову повертаються до голки. Невже незрозуміло, що траву треба виключити? Ти багато бачив наркоманів, які курять і не повертаються до голки?
Трава сушить мозок та знищує активні нейрони мозку. Нейрони гинуть і людині стає смішно. Але це сміх через те, що ти на якийсь час убив свій мозок і став дурнем. Трава викликає звичку відчувати ейфорію, але не викликає фізичну залежність. А ти думаєш, що якщо від шали немає такого ДОНу, як від героїну, то значить і залежності немає? Психологічна залежність є! І це підтверджують самі наркомани. Про те, як важко прийняти це рішення – ніколи не куритись – видно з щоденників Антона.

Зі щоденників наркоманів.

Ось зірвався я. Покурив траву. Сам же й збентежив. Мене жорстко вистебнуло. Мене жорстко перло. Але це було не за кайфом. Не було ейфорії. Ейфорію я відчув, коли мене відпустило. Ось це було за кайфом. І що мені це добре принесло? Нічого! Голова розбухла, і печінка трохи болить. Але інакше я б не зрозумів. Тепер я зрозумів, що трава мені теж ні до чого. У мене не було ейфорії, що накурився. Був просто одурманений стан. Не було мозкового задоволення. Я в натурі був радий, коли мене перестало перти. Я не наздоганявся. Тільки ось у мене залишилося ще трохи на п’яточку . Я хочу взяти та викинути. Але щось рука не піднімається. Жаба тисне. І начебто накуритися не хочу. Ну чому я такий жадібний? Адже собі шкода. Знову голова розбухне. Та й печінка! Але я не знаю, що робити. Не піднімається рука викинути. Комусь віддати? Теж шкода. І самому не потрібне. Куди подітися? Боюся вранці встану і курну як закон без бажання. Не хочу, я курну. Ні, не піднімається рука викинути. А може, підніметься, га? Може, зараз візьму і змию в унітазі? В унітазі? А вранці раптом пошкодую? Шкода, що викинув! І що курнув, теж потім пошкодую! Куди подітися? Гаразд, ранок вечора мудріший. Вранці встану, можливо, курну, можливо, ні. Може, таки викину!?! Я ліг спати. Але мені не давало заснути бажання викинути пустощі. Я встав, витягнув пакет із кишені, зайшов у туалет, розкрив пакет і довго на нього дивився, дивився на анашу – викинути чи не викинути? А начебто тут і залишився той порядок, нормально накурить (попрет). Не зміг. Забрав назад і знову пішов спати. Потім знову зіскочив і викинув і змив в унітазі. У мене вийшло! Я викинув траву в унітаз! Сам! Я сам себе залікував курнути. Тепер сам себе залікував, викинув рештки. Я радий. Зараз я зажував жуйку, вона така смачна, краще за анашу. Я стаю свідомим непитущим. Я ухвалив рішення і відмовився від трави. Якщо мені запропонують курнути, відмовлюсь! УРА! Воля!

Дивись, як Антон боровся з цією думкою, і таки перемогла його рішучість.

ПРИТЧА ПРО РЕШИМОСТІ

Птах звив гніздо біля океану і почав висиджувати яйця. Одного разу океан розбурхався і змив хвилею гніздо. Птах сказав океану: «Віддай яйця», –
але океан мовчав. “Якщо ти не віддаси моїх діток, – сказала мама-птиця, – я вип’ю тебе”. І, зробивши ямку біля берега, почала в дзьобі носити воду. Через добу вона впала непритомна біля ямки.
Бог, бачачи цю рішучість, сказав океану: «Віддай пташці її гніздо, інакше матимеш справу зі Мною». Спінив води океан і викинув її майбутніх дітей.

Ступінь №1

Прихід за власним бажанням (або під натиском рідних та близьких).
Ми знову з тобою повертаємось до першого ступеня.

Зі щоденників наркоманів.

Привіт С****, у мене був зрив, до клубу йти було якось соромно, але все ж таки я прийшов, і коли став на клубі говорити, мені якось легко стало, мені стало легко вже тоді, коли я говорив коли я розповідав про себе. Мені й раніше казали, що треба постійно ходити до клубу, але я вважав себе сильнішим. Зараз ходитиму регулярно. У клубі я не зустрів жодного знайомого, а так хотілося поговорити з пацанами.
УВАГА: Зі всіх щоденників видно, що зриви йдуть через те, що ми припиняємо відвідування клубу, тобто припиняється настрій на тверезість. Став собі за мету – постійно ходити в клуб.

Зі щоденників наркоманів.

Привіт С****. Я кинув колотися, а друзів нових не знайшов, я знав, що в клубі на мене чекають, але все відкладав і відкладав. Кому я тільки не кажу про клуб і нашу програму, але мене ніхто не розуміє, я точно як з місяця впав. Ти казав, що треба шукати не просто друзів, а друзів-однодумців. І я це робитиму, адже тільки зараз я зрозумів, що залишився сам.
УВАГА: Ти кинув колотись і в чомусь змінився, але суспільство від цього не змінилося. До клубу треба ходити, щоб створити свій тверезий мікроклімат. Інакше знову твоє оточення втягне тебе в болото . Повір нашому гіркому досвіду, ми теж вважали, що все так просто, поки не зрозуміли, що клуб – це острівець тверезості, а для когось із нас клуб – це другий будинок.

А для когось із нас клуб – це другий будинок.

ЩОДЕННИК НАРКОМАНУ № 16. ПИТАННЯ ДО ЩОДЕННИКА № 16.

Просіть, і дано буде вам…
Проси вибачення, як просив
блудний син, і тебе вибачать.

Тобі залишилося написати лише 5 щоденників і далі можеш писати через день. У п. №10 зусиль налаштований на ведення щоденника. У п.№11 зусиль настрій на відвідування клубу.

1. Опиши, кому ти приносив біль, і попроси вибачення у цих людей. Можна скористатися такою ж схемою, як у щоденнику №15.
2. Попросити прощення у Бога за те, що, може, не вірив у нього раніше;
   а) у батьків; б) дітей та коханих; в) рідних; г) себе і т.д.
3. Яке рішення я ухвалюю на рахунок «трави»?
4. Як ти застосовуватимеш прийом по боротьбі з «гоном», описаний у щоденнику № 15?
5. У чому значення притчі №15?
6. Як я заробляв гроші на наркотики? Чи продовжую їх також «заробляти»?
7. Чи піду я на збори клубу, якщо не матиму бажання?
8. Чи є у мене друг-однодумець?
9. Відповідай на запитання обов’язкового щоденника №2. Формули 33 рази.

Вранці читай щоденник №15 та №16 та свій №16. Після обіду книгу з програми. УВАГА: якщо закінчилася література, терміново повідоми наставника.

Скачати щоденник